Егейські трави в турецькій кухні
Егейський регіон Туреччини славиться багатою культурною спадщиною, захопливими археологічними пам’ятками та розмаїттям кухні. Окрім традиційних середземноморських культур, як-от оливки, помідори й виноград, тут ростуть і цікаві трави. Вони трапляються лише на Егейському узбережжі й цінуються на кухні за особливий смак, а також за традиційні оздоровчі та лікувальні властивості.
Ебегюмеджі — мальва
Мальва росте дико по всій Туреччині та в Егейському регіоні; її готують в оливковій олії. Крім кухні, листю приписують цілющі властивості: його прикладають як компрес, щоб зменшити запалення. Вважають, що воно особливо допомагає «витягувати» гнояки та кісти зі шкіри.
Арапсачі — фенхель
На перший погляд арапсачі схожий на кріп, але смак у нього зовсім інший. У кулінарії використовують насіння, листя й стебла. Цю траву здебільшого обсмажують на оливковій олії з цибулею, так само як і інші дикі трави Егейського регіону. Її часто готують з бараниною або додають до бюреків. Арапсачі також кладуть до вареного бобу та цукіні — виходить легка, але напрочуд ароматна вегетаріанська страва.
Турп оту — листя редиски
У турецькій кухні нерідко використовують ті частини плодів і овочів, які зазвичай викидають. Листя редиски сповнене смаку, багате на вітаміни та антиоксиданти, тож його варто вживати якомога частіше. Його їдять ледь пропареним у салаті з часником і йогуртом або готують з яйцями — по всьому Егейському регіону воно дуже популярне. Місцеві також вважають, що листя редиски корисне для нирок, печінки, а також при ревматизмі, астмі та проблемах з диханням. Чому б не перевірити їхню гіпотезу самостійно?
Деніз борулджесі — солерос (морська спаржа)
Солерос широко росте вздовж турецького узбережжя. Цей смачний морський овоч найкраще подавати як мезе, просто приготований в оливковій олії зі свіжим лимонним соком — що може бути літнішим? Солерос містить багато йоду, важливого мінералу для здоров’я щитоподібної залози. Ця залоза регулює обмін речовин, ріст кісток і зубів. Продукти, багаті на йод, особливо рекомендують під час вагітності.
Шевкет-і бостан — будяк благословенний
Будяк благословенний, відомий також як плямистий будяк, зазвичай з’являється в січні. Його можна додавати до салатів, готувати з м’ясом або просто тушкувати в оливковій олії й їсти окремо. По всій Туреччині популярна страва — баранина з цим будяком. Місцеві вважають, що він допомагає при проблемах із нирками та травленням. Багато хто має ранковий ритуал: випити гарячої води з будяком, щоб очистити нирки й травну систему перед початком дня (так само, як п’ють гарячу воду з лимоном).
Кузу кулагі — зелений щавель
Кузу кулагі — трав’яниста рослина-овоч з очищувальною дією та приємною кислинкою. Це сильнодійна трава з високим вмістом вітамінів A і C, а також кальцію, калію, магнію та фосфору. Традиційно листя заварюють як чай, щоб знизити температуру й зменшити запалення, а сік із листя та стебел вважають засобом для очищення нирок і сечогінним. Молоде листя можна вживати свіжим у салатах, віджимати з нього сік або заварювати чай. Зріле листя використовують так само, як шпинат, у найрізноманітніших стравах.
Радіка — кульбаба
Радіку широко використовують через її корисні та лікувальні властивості. Листя можна їсти сирим, вареним, сушеним або заварювати. Радіка схожа на гірчичну зелень і застосовується подібним чином. Молоде листя й бруньки зазвичай їдять сирими; хоч вони трохи гіркуваті, вони смачно доповнюють супи та салати. Листя й стебла багаті на вітаміни A і C, а також на залізо, кальцій і калій. Кульбабі приписують допомогу при всьому — від проблем із кров’ю до виведення каменів із нирок і безсоння. Традиційно її відварюють і подають з лимоном та оливковою олією. Крім того, листя кульбаби можна висушити, змолоти й приготувати з нього замінник кави без кофеїну.
Изирґан — кропива
Изирґан, відома також як далаган або далан, — одна з найдавніших відомих трав. Її століттями використовують у кулінарії та гомеопатичних засобах; вважають, що листя й коріння мають різне застосування. Працюючи з цією травою, слід одягати рукавички, адже на листі є крихітні шипики — природний захисний механізм. Люди часто п’ють чай із її листя, вважаючи, що він допомагає при інфекціях легенів, застуді, проблемах із травленням і навіть при кору. Листю також приписують протизапальні властивості, його можна прикладати як компрес до втомлених м’язів. У Туреччині традиційно з изирґану готують суп. Листя збирають, миють, варять у простому бульйоні, а потім подрібнюють блендером. Суп має разючий зелений колір; його традиційно готують навесні, коли листя молоде й ніжне. Також изирґан часто обсмажують на оливковій олії з цибулею.
