Ахлат

Ахлат, історичне місто в районі Бітліс, на північний захід від озера Ван, зустрічає відвідувачів неймовірним видовищем славних надгробків, що відносяться до періоду Сельджуків.

Завдяки своєму географічному розташуванню Ахлат протягом всієї історії був мостом між східною та західною цивілізаціями. Ахлат відіграв дуже важливу роль у міграції турків з Центральної Азії до Анатолії.

Протягом історії значущість Ахлата обумовлювалася його розташуванням на шляхах з Азії в Анатолію, теплим кліматом за мірками східно-анатолійського регіону, родючими землями, великою кількістю місцевого будівельного матеріалу, придатного для будівництва, і водними ресурсами.

На захід від Ахлата, за 300 м від шосе, стоїть багатокутна гробниця 13-го століття Уста Шагірт Кюмбеті (Улу Кюмбеті). Це найбільша сельджуцька гробниця в цьому районі.

Далі по шосе, ліворуч, розташований музей, а за ним величезне сельджуцьке кладовище (Selçuk Mezarlığı) з подібними стелам надгробками з покритого лишайником сірого або червоного вулканічного туфу, укриті хитромудрими павутинними візерунками і куфічними письменами.

Протягом століть землетруси, вітер і вода розставили камені під різними кутами, створивши дивовижне видовище на тлі мальовничої гори Немрут. На більшості скель стоїть на варті ворон, а руїни патрулюють черепахи.

На північно-східній стороні кладовища знаходиться незвичайна гробниця й мечеть Баяндира (Bayındır Kümbeti ve Camii), яка датується 1477 роком. Вона має колонадний ґанок і міхраб — нішу, що вказує напрямок на Мекку.

Серед інших пам’яток варто відзначити Чифте Кюмбет (Гробниці-близнюки), розташовані приблизно за 2 км від старого музею у напрямку до центру міста, та Ахлат Сахіл Калесі (Фортеця на березі озера Ахлат), на південь від Чифте Кюмбет, побудовану за часів правління Сулеймана Пишного.