Не лише кебаби: 5 турецьких страв, які сподобаються веганам
Мюджвер
Турецька кухня пропонує чимало овочевих страв, і вибір дуже різноманітний. Одна з її чудових рис — сезонність. За кількома винятками майже кожну страву можна скуштувати лише тоді, коли її основні інгредієнти найсвіжіші, а прохання приготувати щось не в сезон часто викликає подив.
Окраса турецької вегетаріанської та веганської кухні — долма і сарма, де фарширувати можна майже все (хоча, звісно, найпоширеніші — фаршировані виноградні листки). Кухня здебільшого базується на оливковій олії, що надає багатьом смачним свіжим овочам особливої легкості.
Туреччина має напрочуд різноманітні краєвиди: від пагорбів до безплідних пустель і краси узбережжя. Тому тут величезний вибір свіжих фруктів і овочів, і всі вони йдуть у діло. Багато турків харчуються, по суті, «випадково» по-веганськи, особливо на узбережжі Чорного моря, де трави й овочі дуже поширені, а м’ясо часто вважають дорогим делікатесом.
Але ми обіцяли вам 5 конкретних страв, які легко приготувати вдома, тож ось вони — 5 смачних турецьких веганських страв. І ще одне зауваження для любителів м’яса: ці страви чудові й без м’яса, але якщо вам дуже хочеться його додати, це теж можливо. 😊
Мюджвер — це оладки з кабачків із бринзою фета, цибулею та кропом. Кабачки натирають або дрібно нарізають, а потім смажать на оливковій олії, зазвичай злегка посипавши зверху пластівцями червоного перцю, щоб додати ледь помітної пікантності. У деяких рецептах використовують яйця, але лише для того, щоб оладки краще трималися докупи; без яєць їх готувати так само легко, і смак від цього анітрохи не страждає.
Цю страву можна робити величезними порціями, тож перші мюджвер зникають просто з решітки, а коли всі наїдяться, решті можна дати прохолонути; дехто навіть вважає, що мюджвер — це страва, яку найкраще подавати холодною.
Мюджвер загалом означає просто оладки, тож у деяких селах їх готують із моркви чи картоплі, але мюджвер із кабачків, безперечно, найпоширеніший і найкласичніший.
Імамбаялди
Імамбаялди (назва страви буквально означає «імам знепритомнів») — це, по суті, велика пласка баклажанина, фарширована всілякими смачними інгредієнтами та щедро залита оливковою олією. Начинка складається з цибулі й часнику з помідорами, травами та спеціями. Назва нібито походить від імама, якому дружина сказала, що витратила всю оливкову олію на одну-єдину страву, і він знепритомнів спершу від ціни цієї страви, а потім, скуштувавши її, знепритомнів удруге — від того, наскільки вона смачна!
Кьофте з сочевиці
Кьофте з сочевиці, або сочевичні кульки, готують із вареної червоної сочевиці та булгуру: з них формують кульки й додають трави та спеції. Різні рецепти передбачають рис, цибулю, родзинки та кедрові горішки, а подають страву часто в листку салату, капусти або винограду. Можна додати й овочі, як-от перець, кабачки, помідори чи баклажани. Але традиційно це просто багато трав і спецій, можливо, з томатною та перцевою пастою, щоб кожен шматочок був насичений смаком. Це поширена страва і чудове джерело білка для веганів, які шукають щось нове!
Кисир
Кисир дуже схожий на салат табуле. Це салат на основі булгуру із томатною пастою, дрібно нарізаними помідорами, петрушкою та часником. Зазвичай додають цибулю ріпчасту або зелену, а також огірки, нарізані так само дрібно, як помідори. Заправляють його лимоном і оливковою олією, хоча в багатьох регіонах використовують гранатовий сироп (нар екші). Це дуже поширена їжа в регіонах Османіє, Адана, Мерсін, Анталья, Караман, Конья, Газіантеп, Кіліс та Антакья, попри те що ці краї часто славляться м’ясними стравами. Її часто подають на святкування й завжди з чашкою турецького чаю.
Фаршировані виноградні листки
Гаразд, це найочевидніший пункт у списку, але ми не могли його не включити. Виноградні листки зазвичай фарширують рисом, цибулею, родзинками та кедровими горішками. Така сама начинка підходить і для овочів. Фарширований перець, кабачки, помідори, баклажани та цибуля — усе це досить поширено, а начинка здебільшого майже однакова. Загортати виноградні листки непросто, тому це часто стає обрядом переходу для дітей або приводом згуртуватися, коли вся родина збирається разом, фарширує страву, а потім із задоволенням її з’їдає. :)
