Окрім того, що Ялова (Yalova) є «центром ремесел» у регіоні, і є містом, де різні види рукоділля передаються з покоління в покоління, Ялова (Yalova) - це місце, багате пляжами, водоспадами та озерами.
Плетіння шовкових килимів у селищі Сугьорен (Sugören)
Селище Сугьорен (Sugören köyü) - це чарівне село, що лежить на тлі гір представляє собою центр ремесел серед місцевих сіл. Селище славиться своїми витканими вручну шовковими килимами. Окрім ткацтва килимів, яке виконують у майстернях, майже в кожному будинку є свій килимовий ткацький верстат.
Якість та майстерність ткацтва шовкових килимів, витканих у Сугьорені (Sugören), приваблюють багатьох покупців у різних туристичних центрах, особливо в Стамбулі та Європі. Що стосується кількості вузлів на сантиметр, тут плетуть килими, які можуть навіть конкурувати зі знаменитими іранськими килимами.
Водоспад Еріклі (Erikli)
Територія водоспаду Еріклі (Erikli Şelalesi) займає 33 сотки землі в лісі та служить наметовим містечком та зоною відпочинку на березі водоспаду та річки.
Найважливішою особливістю місцевої туристичної стежки, яка наповнена каштанами, в’язами, ялицями та яблунями, є те, що вздовж річки Еріклі (Erikli Deresi) знаходиться багато водоспадів. У природному парку та кемпінгу Водоспад Еріклі (Erikli) є туалет та душ.
Ви зможете орендувати намети та туристичне спорядження. Також доступна послуга паркування. Ви можете здійснювати підйом в кожну пору року, але найкращий час - це весна.
Водоспад Судюшен (Sudüşen)
Район Термаль (Termal) приймає в себе чудовий фестиваль для любителів природи на території водоспаду Судюшен (Sudüşen Şelalesi) та його околицях. Дорога до водоспаду являє собою природну пішохідну стежку. Вид на Мармурове море та різноманітна лісова фауна супроводжуватимуть вас під час сходження до водоспаду.
Завдяки особливостям маршруту, ним користуються фотографи, любителі фотосафарі, трекінгу та пікніків. Панорама на пагорбі висотою 120 метрів над морем пропонує чудові пейзажі, вкриті зеленою флорою в усі пори року.
Озеро Діпсіз (Dipsiz)
Озеро Діпсіз (Dipsiz Göl) представляє собою велике бездонне озеро на висоті 530 метрів та знаходиться за 2,5 кілометри від Міського лісу Ялова (Yalova) та невеликого бездонного озера на висоті 570 метрів, що знаходиться на відстані 1,5 кілометра. Регіон досить багатий на лісову флору та дику природу.
Плато Делмедже (Delmece)
Найвідоміші плато Ялова (Yalova) - це плато Еріклі (Erikli) та Делмедже (Delmece), що розташовані на півдні міст Коджадере (Kocadere) та Тешвікіє (Teşvikiye). За 17 кілометрів від узбережжя, в районі Чинарджик (Çınarcık), знаходиться плато Делмедже (Delmece) - дуже широка рівнинна територія з унікальною природною красою.
Ця територія складається з соснових, дубових, каштанових та липових дерев, водоспадів в околицях і глибокого кратерного озера, відомого як "бездонне озеро", а також джерела питної води, відомої як "цілюща вода". Плато Делмедже (Delmece Yaylası) займає площу 400 акрів. Тут розміщено 60 дерев’яних та 20 мурованих будівель.
Міський ліс Ялова (Yalova)
Міський ліс Ялова (Yalova kent Ormanı) знаходиться в 29 кілометрах від центру міста Ялова (Yalova). У лісі площею 95 гектарів пролягає пішохідна доріжка довжиною 2 кілометри, тут знаходяться дитячі майданчики, спортивні майданчики, зони відпочинку, туалети, фонтани та місця для пікніків.
Вхід до лісу безкоштовний, поруч із лісом є приватні ресторани для тих, хто хотів би скуштувати барбекю.
Ліс здебільшого складається з дерев буку, модрини та дубу. Існує невелика кількість дерев каштана, граба, клена, явора, вільхи, липи, дикої вишні та дикої сливи.
У міському лісі живуть такі тварини, як ведмеді, дикі кабани, лисиці, білки, ящірки, шакали, борсуки, їжаки, кролики, черепахи, змії, горлиці, лісові голуби, перепели, лісові рябчики, дрозди, шпаки, лиски, вальдшнепи, яструби , сірі куріпки та дятли.
Дорога Платанів
Чинарли Йол (Çınarlı Yol) (Дорога з платанових дерев) розташована на трасі, яка з'єднує Гарячі джерела Термаль (Termal) з Ялова (Yalova). Вид на зелений тунель, сформований платанами за період від часів Ататюрка до наших днів, обов’язково варто побачити. Дорога має довжину 12 350 метрів і ширину 10 метрів.
Хьоюктепе (Höyüktepe)
Хьоюктепе (Höyüktepe) - одна з унікальних цікавинок Ялова (Yalova), звідки відкривається вид на море та озеро.
Хьоюктепе (Höyüktepe) - це одне з найпопулярніших місць між селами Сугьорен (Sugören) та Сермаєджік (Sermayecik), як місце для фотосафарі та насолоди пейзажами.
Розташований за 3 кілометри від села Сугьорен (Sugören), Хьоюктепе (Höyüktepe) - це пагорб висотою 600 метрів, покритий дрібними трав'янистими рослинами. На сході від вершини видно озеро Ізнік (İznik), а на заході - Мармурове море.
Вироби із коконів шовкопряду
Виготовлення виробів із коконів шовкопряду (İpek Koza İşlemeciliği) було одним з найпопулярніших ремесел серед місцевих жителів в османський період. Шовкові тканини та шовковий оксамит раніше використовували для прикрашання найкрасивіших куточків будинків або сімейних фотографій. Сьогодні вироби з шовкових коконів використовуються в аксесуарах, предметах домашнього вжитку, одязі та художніх виробах.
Вишивка сріблом та вироби з рогу
В Ялова (Yalova) вироби з рогів тварин використовуються у ювелірних виробах та виготовлення подарунків разом із дорогоцінними металами, такими як срібло та золото. Після висихання рогу в тіні близько 8 місяців він готовий до обробки. Вони перетворюються на ювелірні вироби або сувеніри, з використанням різних анатолійських мотивів від Чаталхьоюка (Çatalhöyük) до наших днів.
Черепиця з Ялова (Yalova)
Історія традиційного турецького мистецтва виготовлення черепиці сягає 12 століття. Плитки готуються відповідно до різних технологій виробництва та декорування.
Майстри, що виробляють черепицю, під час виготовлення плиток широко застосовують «техніку підглазурі» ще з 16 століття, відповідно до рецептів, що несуть традиційні знання про природу.
Геометричні фігури, рослинні орнаменти та фігури тварин, як правило, використовуються в декоруванні плитки у різних кольорових композиціях.
Основні фактори, що роблять традиційне мистецтво виготовлення черепиці особливим, пов’язані з традиційною майстерністю, що виявляється в знаннях і практиках, що передаються з покоління в покоління для постачання сировини, приготування барвників, виробництва та використання інструментів, процесу випалу, техніки оздоблення та естетичного розуміння.
Ручні вироби Чинарджик (Çınarcık)
Ручні вироби Чинарджик (Çınarcık İşi) виготовляються шляхом натягування пряжі на сирі шовкові, бавовняні та лляні тканини та обробки тканини з використанням натуральної пряжі. Серед вироблених є такі роботи, як набори для кімнат, скатертини для журнальних столиків, покривала. Всі використовувані матеріали є органічними. Тканини, що використовуються, повинні бути витканими вручну.
Пляжі Ялова (Yalova)
Між Чинарджиком (Çınarcık) та Армутлу (Armutlu) є унікально красиві незаймані затоки та узбережжя. Ялова (Yalova) оточена Мармуровим морем з півночі на південний захід. Берегова лінія формує особливості природних пляжів. Хоча узбережжя, як правило, вкрите піском, узбережжя Чинарджик (Çınarcık) та Есенкьой (Esenköy) є гальковими.
Температура води влітку (червень-вересень) в середньому становить від 19,9 до 22,9 градусів Цельсія. Температура повітря протягом тих же місяців змінюється від 20 до 23 градусів Цельсія.
Вишивка Чинарджик (Çınarcık İşi)
Вишивка Чинарджик (Çınarcık İşi), тісно пов'язана з однойменним районом провінції Ялова, є цінним традиційним ремеслом та одним із найважливіших елементів нематеріальної культурної спадщини регіону. Це унікальне мистецтво виникло на основі традицій рукоділля, привезених родинами переселенців із Балкан, які поєдналися з місцевими естетичними традиціями. У Туреччині воно має офіційний статус географічного зазначення (GI).
Визначальною особливістю вишивки Чинарджик є ретельна ажурна техніка (ajur), яку виконують на натуральних лляних, шовкових або бавовняних тканинах. Майстри уважно відраховують і витягують певні нитки основи та піткання тканини, створюючи сітчасту структуру. На цій основі шовковими або металізованими нитками вишивають геометричні візерунки, природні мотиви та квіткові орнаменти. Вишивку Чинарджик використовують для оздоблення традиційних лляних виробів, родинних реліквій, деталей одягу та сучасних декоративних предметів. Вона є витонченим символом багатої культурної самобутності Ялови та майстерності місцевих ремісників.
Художня обробка срібла та рогу
Художня обробка срібла та рогу (Gümüş ve Boynuz İşlemeciliği) посідає особливе місце серед традиційних ремесел Ялови. Це рідкісне мистецтво поєднує класичні ювелірні техніки з ретельною обробкою натурального рогу. Використовуючи стилізовані давні анатолійські мотиви, що сягають часів Чатал-Гююка, майстри здійснюють багатоступеневий процес перетворення матеріалу, який потребує надзвичайного терпіння та високої ремісничої майстерності.
Процес починається з виварювання рогів тварин для відокремлення м'яких тканин від кісткових частин. Після цього матеріал дезінфікують і залишають природним чином висихати протягом восьми місяців у затіненому, добре провітрюваному місці. Розрізані на заготовки потрібної форми шматочки рогу розм'якшують за допомогою содової води та нагрівання полум'ям, а потім пресують між дерев'яними дошками. Щоб стабілізувати вміст кальцію та ліпідів у матеріалі й запобігти усадці після поєднання зі сріблом, заготовки витримують протягом цілого місяця. Далі майстри обробляють підготовлені деталі тонкими ручними пилками, прикрашаючи їх інкрустаціями зі срібла, бірюзи та коралу. Після ретельного полірування вони перетворюються на вишукані ювелірні вироби й декоративні предмети, які є яскравим свідченням ремісничої спадщини Туреччини.
Мистецтво та ремесло кераміки чіні (Çini İşlemeciliği)
Мистецтво виготовлення та розпису кераміки чіні (Çini İşlemeciliği), що передбачає формування, забарвлення та глазурування глиняної маси, належить до найвизначніших традиційних турецьких ремесел, історія яких сягає XII століття. Цим мистецтвом оздоблюють як архітектурні настінні панелі, так і декоративні предмети домашнього вжитку. У ньому застосовують спеціалізовані техніки, зокрема мінаї, люстровий розпис і особливо підполивний розпис, який набув широкого поширення з XVI століття.
Процес починається з приготування глиняної маси за традиційними рецептами та випалювання сформованих виробів до отримання гладкої поверхні керамічного бісквіту. Складні геометричні, рослинні або тваринні орнаменти переносять на поверхню за допомогою вугільного пилу, після чого їхні контури вручну обводять чорною фарбою. Потім вироби розписують характерними кольорами — кобальтово-синім, бірюзовим, червоним і зеленим — на білому або темно-синьому тлі, покривають глазур'ю та вдруге випалюють за температури 900–940 °C. Це складне ремесло зберігається протягом поколінь завдяки спеціалізованим майстрам, серед яких формувальники (çarkçı), художники-орнаменталісти (tahrirci) та майстри випалювання (fırıncı). Воно є важливою частиною живої культурної спадщини Туреччини.

Озеро Діпсіз (Dipsiz)

Плато Делмедже (Delmece)

Водоспад Еріклі (Erikli)

Плато Делмедже (Delmece)

Водоспад Еріклі (Erikli)

Озеро Діпсіз (Dipsiz)

Хьоюктепе (Höyüktepe)

Дорога Платанів

Хьоюктепе (Höyüktepe)

Водоспад Судюшен (Sudüşen)

Плетіння шовкових килимів у селищі Сугьорен (Sugören)

Міський ліс Ялова (Yalova)

Плетіння шовкових килимів у селищі Сугьорен (Sugören)

Виготовлення черепиці з Ялова (Yalova)

Пляжі Ялова (Yalova)

Виготовлення черепиці з Ялова (Yalova)