Екотуристичний маршрут «Шлях міграції османського народу»,що знаходиться у районі Доманіч провінції Кютахья, пролягаючи через таємничі доріжки між пагорбами й гірські серпантини, тягнеться від Алягьозу до Ґюрґеняйли.
Екотуристичний маршрут «Шлях міграції османського народу» проходить через прекрасну місцевість, яка ідеально підходить для таких видів екотуристичної діяльності як-от: походи, блукання гірськими стежками, ботанічний туризм, прогулянки в горах і на лоні природи, спостереження за птахами.
Крім того, цей екотуристичний маршрутпропонує відвідувачам яскраві, багаті й просто незабутні враження, з біологічного різноманіття, історичних та культурних цінностей та панорамних краєвидів. Маршрут запрошує любителів природи, які бажають забути про стрес і напруження міського життя та роботи, досліджувати навколишню красу.
Екотуристичний маршрут охоплює історичні високогірні міграційні шляхи, що пролягають між Доманічем і Согютом, і ним починаючи з 13 століття ходив засновник Османської імперії - Осман Газі разом із тюркським племенем Каї, яке він очолював.
Історичні міграційні подорожі племені Каї починалися із зимівника в Согюті в перший тиждень травня кожного року, й закінчувались у високогір’ї Доманіча через приблизно 1–1,5 місяця. Каї, які залишались у високогір'ї протягом усього літа, восени починаючи з першого тижня вересня поверталися до своїх зимових помешкань у Согюті тим самим міграційним шляхом.
Екотуристичний маршрут багатий на історичні міграційні шляхи й місця. Він, починається в селищі Чаршамба, де розташовано усипальницю матері Ертугрула Газі — Хайме Анни, і закінчується поблизу ставка Чукурджа, що розташований на межі двох провінцій — Доманіч (провінція Кютахья) і Бозююк (провінція Біледжик).
Загалом маршрут завдовжки 6736 метрів, з яких 2968 метрів — це як пішохідні, так і велосипедні доріжки, а решта 3768 метрів — гірська дорога Улуйол, яка зі своєю протяжністю в 11170 метрів, посідає п’яте місце серед найдовших гірських доріг Туреччини. Цю дорогу, через свою крутість та віражність, використовують лише як пішохідну.
Літо в Доманічі, зазвичай, жарке й сухе, а зима — холодна з великою кількістю опадів. На маршруті можна досліджувати багату рослинність, де переважають модрина, бук, дуб, горіх, ялівець, слива, глід, груша, осика, верба, граб, мушмула тощо. Місцина, через яку пролягає маршрут, також є домівкою для різноманітних видів тварин.
Серед місць, які обов’язково необхідно відвідати на екотуристичному маршруті «Шлях міграції османського народу» можна окремо виділити: плато Караґьоль, плато Кизилсарай, Илиджаксу, усипальницю Селім Ата, будинок-вежу Берчін та усипальницю Хайме Анни.