Історія Кютаг’ї — стародавнього місця в анатолійській географії — бере свій початок з доісторичних часів (кам’яної доби). Кютаг’я в Бронзову добу (3000–2000 до н. е.) знаходилася під владою Хетської, Фригійської, Лідійської, Перської, Македонської, Віфінійської й Пергамської імперій (у такому порядку) і була частиною Римської та Візантійської імперій. Кютаг’я має багату історичну й культурну спадщину, що перейшла від сельджуків, герміянідів та Османської імперії до Турецької Республіки. Додатково до своєї історичної цінності, Кютаг’я має численні гарячі й термальні джерела. Шість центрів термального туризму роблять її важливим «Регіоном термального туризму» в Туреччині.
Давні джерела вказують, що знаменитий байкар Езоп народився в Кютаг’ї. Письмові джерела й монети свідчать про те, що Кютаг'ю в римський період називали KOTIAEION. Найдавнішою спільнотою, яка оселилася в Кютаг’ї, були фригійці. Потім у регіоні правили перси, македонці, римляни, анатолійські сельджуки, герміяніди й Османська імперія. Після Першої світової війни й створення Турецької Республіки Кютаг’я ввійшла до складу Туреччини.