Подорож до світанку цивілізації

Туреччина лежить на перехресті цивілізацій, і в ній безліч історій, які варто розгадати: тут збереглися сліди людської історії з усіх визначних етапів її захопливого розвитку. Складаючи наступний маршрут, неодмінно додайте до списку одну з пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО в цій країні. Від доби неоліту аж до Османської імперії — у кожному куточку Туреччини є свої відомі історичні пам’ятки, що тихо розповідають про могутні цивілізації, які колись поширювали свій вплив на ці землі. Перші в світі поселення, яким 12 тисячоліть, величні храми й міста античності, потаємні церкви раннього християнства, великі мечеті та палаци Османської імперії — Туреччина дарує мандрівникові безліч відкриттів. Дев’ятнадцять із цих місць внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як такі, що мають «видатну універсальну цінність». Додайте кілька з них до свого маршруту, щоб помилуватися «творчим генієм людства» в Туреччині; деякі з цих пам’яток до того ж розташовані в місцевостях виняткової природної краси.

Перші кроки людства

Історична подорож Анатолією починається з доби неоліту — з Гебеклітепе, найдавнішого в світі священного місця, якому близько 9600 року до н. е. Воно розташоване біля підніжжя величних гір Тавр і оглядає посушливі схили рівнини Гаррана. Це одна з найважливіших пам’яток доби неоліту, давніша і за Стоунгендж, і за єгипетські піраміди. Кола з Т-подібних кам’яних стовпів із химерним різьбленням передають містичну силу місця поклоніння, старшого за саму історію.

Стародавні царства Анатолії

Пагорб Арслантепе — ще одна пам’ятка Світової спадщини ЮНЕСКО, пов’язана з Месопотамією, а згодом із хетською цивілізацією; віднайдений там царський палац нині править за музей просто неба. Звісно, подорож крізь час Анатолією була б неповною без підйому на гору Немрут, що здіймається на 2400 метрів над рівнем моря. Нагородою за нього стане монументальне гробове святилище царя Антіоха I Теоса Коммагенського (69–34 рр. до н. е.), найвідомішого правителя Коммагенського царства. Колосальні статуї цього святилища, яким немає рівних в античному світі, створюють відчуття, ніби опинився в зовсім іншому світі, на вершині гори, далеко від усього.

Культурий розквіт класичної доби

На північний захід від Бергами постають рештки елліністичної доби — Пергам, колись політичний та інтелектуальний центр, місто науки й культури, де містилася Пергамська бібліотека майже з 200 000 томів. Вписані в природний краєвид, під летючим літнім вітром, величні колони стоять і понині, кидаючи виклик часу. Асклепійон (святилище Асклепія) цього міста був також одним із найстаріших і найбільших лікувальних центрів стародавнього світу. Ще більше краси античності можна знайти в Афродісіаді, колись відомій храмом Афродіти та вишуканими мармуровими скульптурами. Колони, фронтони, театр, саркофаги й монументальна брама цього міста частково стоять і донині, випромінюючи велич. Стадіон Афродісіади — мабуть, найвеличніша споруда міста й найкраще збережений античний стадіон Егейського регіону.

Анатолія в добу середньовіччя

Наче казковий світ, що постає з природного краєвиду, містечко Гьореме та його християнські монастирі VIII–XI століть — місце паломництва й подиву. Відвідувачі можуть оселитися в печерних готелях, висічених у місцевому туфі, так само як і самі дивовижні історичні пам’ятки, а на світанку прокинутися, щоб побачити красу цієї місцевості з повітряної кулі під час сходу сонця. Ще одна важлива археологічна пам’ятка, Ані, була великим мегаполісом, відомим колись як місто тисячі й однієї церкви. Справжня окраса середньовічної містобудівної думки, збережені споруди мовчки стоять серед природи й тихо випромінюють витончену силу християнських та мусульманських династій. Справжній оплот ісламу — Велика мечеть і лікарня в Дівріги — одна з найважливіших архітектурних пам’яток Анатолії, особливо тривимірним декором двох входів, що назавжди закарбовуються в пам’яті кожного, хто їх побачить. Так само й місто Діярбакир — скарбниця історії, що включає Діярбакирську фортецю та культурний ландшафт садів Хевсель, родючу місцевість поблизу річки Тигр; вони також незабутні завдяки винятково доброму стану збереження.

Престоли Османів

Історична подорож Туреччиною ніколи не буде повною без знайомства з пишнотою Османської імперії. Бурса була першою столицею імперії між 1335 і 1363 роками й має чимало чарівних пам’яток, зокрема мечеть Улу (Велика мечеть Бурси), Шовковий базар, Зелену мечеть і мавзолеї Османа та Орхана, засновників Османської імперії. Якщо цього мало, неподалік розташований Джумализик — взірець османської цивільної архітектури, село барвистих дерев’яних будинків; ще більше таких будинків можна побачити в місті Сафранболу, одному з найкраще збережених османських міст. Утім, говорячи про османську добу, годі оминути головного османського архітектора й інженера Мімара Сінана, одного з найвидатніших представників класичного періоду османської архітектури, який збудував понад 300 визначних споруд. Мечеть Селіміє та її соціальний комплекс — серед найвидатніших його звершень, справжній шедевр, що вражає відвідувачів поблизу Едірне, другої столиці Османської імперії. Справжня краса й вплив османської доби починаються тоді, коли Стамбул став резиденцією османських правителів. Історичний півострів Стамбула, один із найбагатших музеїв просто неба у світі, — це не лише вишукані османські пам’ятки, як-от палац Топкапи, мечеть Султанахмет (Блакитна мечеть) і мечеть Сулейманselect, а й дива Східної Римської імперії: Константинопольські мури, церква Святої Ірини, мала Свята Софія, Велика мечеть Айя-Софія та мечеть Зейрек (монастир Пантократора). Ці стародавні пам’ятки століттями оберігали османи, щоб ми й досі могли милуватися їхньою величчю, як і всіма іншими слідами тисячолітньої історії, що сягає початків людства, розсіяними по всій країні, які чекають на відкриття й ніколи не будуть забуті.