
Хаттуса: стародавня столиця хеттів
Хаттуса розташована в центрі Анатолії, в турецькій провінції Чорум, і неодмінно заслуговує на відвідування. Руїни хеттської столиці сягають бронзової доби, приблизно 2000 року до н. е. У 1986 році пам’ятку внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хетти були визначною цивілізацією. Їхнє царство простягалося від Егейського моря через Анатолію та північну Сирію до річки Євфрат.

Хаттуса — чудова історія про стійкість, таємниці та багатошарове минуле. Хаттусу, столицю Хеттської імперії, відкрили лише 1834 року, а до того її довго вважали міфом. Розкопки тривають, і про це стародавнє місто, його мешканців та їхню взаємодію дізнаються дедалі більше. Нам відомо, що вони вже виготовляли знаряддя праці й були могутньою військовою силою в епоху коней і колісниць. Що ж ще буде відкрито?

Археологи й досі працюють над тим, щоб дізнатися більше про хеттів та їхню столицю. Дотепер розкопки виявили великі царські архіви глиняних табличок, відомі під загальною назвою «Архів Богазкёй». На табличках збереглися офіційне листування, договори, закони, обрядові настанови, пророцтва, мирні угоди та література того часу. Окрім багатої глиняної документації, у стародавній столиці знайшли різноманітні великі скульптури.
Оглядаємо пам’ятку
Пам’ятка відома слідами значної урбанізації, різноманітними типами будівель і оздобленими спорудами, як-от Левові ворота та Царські ворота, які, певно, були напрочуд величними й вражаючими. Місто оточував величезний мур завдовжки 8 км; давніші мури трапляються по всьому місту, а інші поділяли його на окремі райони. Місто було потужно укріплене: подвійний мур, понад 100 веж і 5 воріт, з яких троє багато оздоблені — Левові ворота, Царські ворота та ворота зі сфінксами. На деяких мурах Верхнього міста збереглися найдовший відомий хеттський ієрогліфічний напис часів Хеттської імперії.

Великий храм
В інших частинах міста збереглися руїни храмів, найкраще з яких збережений у Нижньому місті. Великий храм датується XIII століттям до н. е. і є найбільшим храмом, знайденим у місті.

Язилыкая
На північ від столиці розташоване скельне святилище Язилыкая. Це храм просто неба з двома природними залами, висіченими в скелі, стіни яких вкриті найбагатшими й найвиразнішими зразками хеттського рельєфного мистецтва із зображеннями богів і богинь та постаті Великого царя Тудхалії IV. Каялы-Боаз. Каялы-Боаз, згаданий у клинописних написах (знайдених в Архіві Богазкёй), — велике укріплене поселення. Через близькість до столиці вважають, що Каялы-Боаз міг слугувати форпостом міста для нагляду за дорогами до нього та контролю над ними. Ліс Ибикчам. Ліс Ибикчам дає уявлення про один із густих лісів, що за хеттських часів вкривали гори на південь від столиці.

Мешканці Хаттуси
Оцінка пам’ятки, її значення та ролі в регіоні дає підстави припускати, що населення могло становити близько 50 000 осіб, причому у внутрішньому місті, ймовірно, мешкала третина всіх жителів. Житла будували з деревини та глиняної цегли, тому вони зникли з території пам’ятки. Відомості про життя й побут звичайних хеттів переважно містяться в глиняних табличках Архіву Богазкёй. Хаттуса — захопливий приклад міста бронзової доби та його мешканців. Те, що вона простояла тисячоліттями, — справжнє свідчення могутності хеттів.
