
Знову в дорогу: чудова автомандрівка турецьким узбережжям Чорного моря
Хочете зануритися в атмосферу неперевершеної природної краси й вирушити в довгу подорож відкритою дорогою? Тоді Причорномор’я — саме те, що вам потрібно! Унікальна мальовнича природа, багата культурна спадщина з історією в сотні років і чудова кухня відкривають перед вами приховані перлини Туреччини.
Поміняйте шини, запасіться перекусами й пристебніть паски: цей текст буде і непростим, і захопливим!

Сінop
Ця автомандрівка буде справді довгою й простягнеться вздовж узбережжя Чорного моря, а Сінop — чудовий перший пункт, з якого варто почати!
Чорноморська провінція Сінop — одне з найдавніших поселень Туреччини: за свою довгу історію тут жили давні греки, римляни й турки. Вологий субтропічний клімат дозволяє рости численним видам рослин, тож краєвиди тут чудові в будь-яку пору року.

Під час подорожі насамперед відвідайте фортецю-в’язницю, яку називають анатолійським Алькатрасом, в Інеджебуруні. Вона датується VII століттям до н. е., а османи перетворили її на в’язницю. Одним із найвідоміших її в’язнів був письменник Сабахаттін Алі. Саме тут він написав свої відомі твори «Куюджаклиці Юсуф» і «Алдирма гьонюль».
Замок Бояbat — ще одна відома пам’ятка Сінopу. Він має вигляд справжньої османської фортеці, хоча насправді походить із пізньоримської доби. Із замку, що стоїть на узвишші, відкривається панорамний вид на все місто.

Якщо ви гурман, неодмінно знайдіть час, щоб скуштувати сінопську манти. На відміну від інших видів турецької манти, яку зазвичай подають із йогуртом і різними соусами, цю подають так: половину порції з йогуртом, із часником або без, а другу половину — з товченими волоськими горіхами. Ви не пошкодуєте, що зупинилися в дорозі, аби поласувати сінопською манти й набратися сил!

Амасья
Амасья — ще одна дивовижна зупинка на маршруті з унікальною культурною історією. Гора Харшена та висічені в скелях гробниці понтійських царів — найпопулярніші пам’ятки цього чорноморського міста. Гора Харшена безперервно заселена різними цивілізаціями ще з бронзової доби, а гробниці понтійських царів створили, вирубавши в вапнякових скелях приміщення в елліністичному стилі.

Щоб подорож стала ще приємнішою, радимо спробувати місцеву кухню, особливо амасійські булочки та тойгу. Амасійські булочки готують із начинкою з маку. Тойга ж — особливий суп із подрібненої пшениці, йогурту та вигни китайської.

Токат
Історія Токата сягає часів хеттської цивілізації. Пізніше він перебував під владою візантійської Трапезундської імперії, а потім — сельджуків. Його багатошарова культура відчутна в історичних спорудах міста. Найвидатніші з них — сельджуцькі караван-сараї, передусім караван-сарай Махпері Хатун. Його 1238 року збудувала Махпері Хатун, дружина одного з сельджуцьких правителів, Кайкубада I.
Інші важливі пам’ятки Токата — його замки. Замок Токат, давня цитадель V століття, був прихистком для християн, що переселялися з Понту. Згодом його захопили візантійці, доки славетний Данішменд Газі знову не взяв його під свій контроль. Ще один відомий замок Токата — Нікcар — також звели жителі Понтійського царства. Вважають, що остаточного вигляду він набув у римський період.
Останньою обов’язковою зупинкою в Токаті має стати знаменита печера Баллиджа, яку ЮНЕСКО внесла до списку всесвітньої спадщини. Краєвиди — головна причина, чому мандрівники й любителі походів відвідують цю вражаючу печеру в центрі природного парку Баллиджа.
І, звісно, їжа! Після прогулянки парком зупиніться, щоб скуштувати смачний токатський кебаб.

Перевал Егрібель
Довгий тунель, у якому починаєш хвилюватися, чи побачиш світло в кінці, — один із найцінніших моментів тривалої автомандрівки! Перевал Егрібель між провінціями Гіресун і Сівас дарує мандрівникам магічні відчуття. Цей тунель поєднує Центральну Анатолію з Чорним морем, і поширена думка, що, проїхавши його, ви наче потрапляєте в іншу пору року.

Гіресун
Гіресун дарує неймовірні краєвиди тим, хто піднімається на його пагорби й гори, а також мальовничі плато, де можна зануритися в природу, і кілька чарівних водоспадів. У місті є й острів Гіресун-Адасси, або острів Гіресун, один із найбільших островів Чорного моря. Вважають, що він слугував місцем поклоніння для славетних амазонок, і сьогодні острів зачаровує відвідувачів унікальною культурною та історичною спадщиною.
Під час подорожі неодмінно завітайте до водоспадів Кузалан і плато Кюмбет та Кулаккая, щоб помилуватися пасторальними краєвидами з-над гір. Не забудьте також скуштувати ліщину, якою славиться Гіресун!
Прибережна траса D010 — нарешті до Трабзона
Розпочавши подорож у Сінopі, ви нарешті дістанетеся Трабзона, проїхавши чорноморське місто Гіресун трасою D010.
У Трабзоні є чудові історичні місця, зокрема національний парк Алтиндере — одна з найдивовижніших частин міста. Долина, у якій розташований парк, ідеально підходить для скелелазіння, трекінгу та піших походів. Тут можна відвідати монастир Сумела — давню пам’ятку в межах парку, спочатку збудовану як православний монастир, присвячений Діві Марії. Оскільки він стоїть високо на схилі, вас зустріне ватяна ковдра хмар.

Перш ніж залишити Трабзон, зупиніться біля Узунгьоля, щоб скуштувати смачні страви з морепродуктів і знаменитий трабзонський хліб, милуючись краєвидом. Завдяки мальовничій природі Узунгьоль нещодавно став однією з найпопулярніших туристичних принад Причорномор’я.

Якщо ви цінуєте гастрономію, завітайте також до Акчаабата й спробуйте смачні кюфти, що носять назву цього району. Де б ви не були в Трабзоні, його багата й смачна місцева кухня напевно підкорить вас.

Різе
Різе, відоме як чайна фабрика Туреччини, має чарівну пам’ятку, що зачарує кожного гостя. Тут можна відвідати справжню чайну фабрику, відкриту 1947 року, яка пропонує унікальний досвід туристам, що прагнуть дізнатися про вирощування чаю в Туреччині.
Міст Шенюва, османська споруда 1696 року, височіє над річкою Фиртина в Різе й належить до обов’язкових для відвідування місць. Він розташований у Чамлихемшині та є найбільшим і найстарішим мостом у всьому регіоні. Ще одна визначна пам’ятка району Чамлихемшин у Різе — водоспад Паловіт. Його води падають з висоти близько 15 метрів, створюючи моторошно прекрасний краєвид, який не варто пропускати.
Останнім пунктом у Різе має стати високогірне плато Айдер. Його вічнозелені ліси та зелені пасовиська приваблюють мандрівників і фотографів, а часто їх порівнюють з альпійськими луками.

Артвін
Для чарівного завершення цієї довгої автомандрівки Артвін — ідеальна остання зупинка! Національний парк Борчка-Каргьоль — мабуть, найкраще місце, щоб спостерігати за дикою природою Причорномор’я. Тут можна побачити озера Борчка та Шавшат, які створюють містичну атмосферу в самому центрі парку.
Завітавши до Артвіна, спробуйте й місцеві делікатеси: страви з риби або куймак — місцеву страву з розплавленого сиру колот, який виробляють у Східному Причорномор’ї. Не забудьте випити чашку турецького чаю зі свіжозібраного листя з чудових чайних садів регіону.
Щоб дізнатися більше про Причорномор’я, натисніть тут.