Усе, що варто знати про привітних котів Стамбула
Погулявши десять хвилин будь-яким районом Стамбула, кожен мандрівник доходить одного висновку: Стамбул належить котам. Ось які сценки вам можуть трапитися. Один кіт безсоромно гріється на сонці, розляглись на капоті автомобіля. Другий нізвідки з’являється й починає тертися об ваші ноги, наче ви його давній друг. Ще один вмощується на стільці поруч, поки ви обідаєте в ресторані просто неба, і терпляче чекає на недоїдки. Біля м’ясних крамниць і рибальських прилавків на об’їдки чекають компанії незворушних, байдужих на вигляд котів. А якась дивакувата жінка середніх років ходить із торбою котячого корму, і до неї з усіх боків збігаються десятки котів.
Найкотолюбніше місто
Перебуваючи під незламними чарами свого котячого населення, Стамбул, мабуть, є найприхильнішим до котів містом у світі. Відомий американський письменник Ернест Гемінґвей якось написав: «Один кіт неминуче веде до іншого». Схоже, більшість стамбульців щиро взяли ці слова до серця. Вулицями блукає близько 150 000 безпритульних котів. А ще ж домашні коти, які цілими днями журливо визирають у вікна! Стамбульці зростають поруч із котами — і вдома, і на вулиці — і ділять із ними місто. Трамвай зупиниться, якщо водій побачить кота, що п’є воду з калюжі на колії. Хтось із них може їхати з вами в міському автобусі, а хтось навіть перетне Босфор на поромі. Офіційно цих безпритульних котів ніхто не має, але якимсь дивом їх усиновлюють усі.
Опікун вуличних котів: манджі
Стамбульські коти посідають особливе місце в серці міста вже століттями, і вважається, що походять вони з Єгипту, де їх уперше приручили. Стародавні єгиптяни вважали котів священними істотами, а в Месопотамії (частина сучасної Туреччини) їх змушували працювати — охороняти зерно від гризунів. За даними науковців, коти поширилися світом з Анатолії приблизно 10 000 років тому. Будучи одними з найдавніших мешканців Стамбула, коти бачили злет і падіння імперій, але справжніми улюбленцями міста стали за часів Османської імперії. Поки в палаці Топкапи султани тримали великих екзотичних котів, як-от леопардів, гепардів і тигрів (за генетичним складом домашній кіт приблизно на 95% тигр), місцеві благодійні фонди дбали про те, щоб безпритульні тварини були належно доглянуті. А любов Стамбула до котів утілилася навіть у справжній професії — mancacı, що буквально означає «няня для котів».
Коти Джихангіра та Моди
Сьогодні в Стамбулі є два котячі осередки: один на європейському березі, інший — на анатолійському. Це Джихангір і Мода. Згідно з міською легендою, моряки з усього світу тримали на кораблях котів для боротьби з пацюками. Коли судна причалювали в гавані неподалік Джихангіра, ці чужоземні коти сходили на берег і піднімалися до цього історичного району. Поки вони досліджували околиці, кораблі відпливали без них, і котам доводилося оселятися в місті, збагачуючи різноманітність вуличних котів. Нині в богемному районі Джихангір справжні господарі — коти. Зграї різнобарвних котів блукають його вулицями й розвалюються в усіх можливих позах на прикрість чайкам і воронам. Джихангір навіть надихнув на створення персонажа коміксу — Поганого кота Шерафеттіна, кота-хулігана, чиї пригоди згодом екранізували в анімаційній комедії. Якщо безпритульні коти — вірна ознака щасливого району, то Мода, одне з найстильніших місць міста, цілком може бути найщасливішим місцем Стамбула. Від захопливої набережної до затишних вуличок — цей район ніби поділений між котами та собаками, які мирно живуть пліч-о-пліч. Але якщо ви справді хочете побачити вуличних котів у їхньому «природному середовищі», прогуляйтеся парками Мачка, Гёзтепе та Фенербахче. Ці парки, де панують коти, — втілення котячої одержимості стамбульців.
Стамбульські коти в інтернеті
Стамбульські коти дарують безліч милих селфі й освоїли цифрову еру. Численні акаунти в соцмережах із десятками тисяч підписників щодня пропонують порцію чарівних котів Стамбула. Досить глянути на гештег #catsofistanbul, щоб захопитися.
Як погладити кота в Стамбулі?
Без сумніву, у Стамбулі ви зустрінете чимало неповторних котячих характерів. Тож ось кілька порад, як до них підходити. Намагайтеся бути делікатними, коли хочете погладити кота. Одні дуже привітні до людей, а інші воліють, щоб їх не чіпали. Можна присісти, опинитися на одному рівні з котом і повільно піднести руку до його носа, щоб він її обнюхав. Якщо реакція позитивна, можна погладити його, а то й почухати. Якщо ні — не наполягайте й стережіться блискавичного кігтя! Кажуть, в очах кота все належить котам. Можливо, найкраще дати коту зробити перший крок.