подивись

Монастир Сюмела (Sümela Manastırı) в Трабзоні (Trabzon)

1000-річний монастир Діви Марії (Meryem Ana Manastırı) або монастир Сюмела (Sümela Manastırı) є однією з найбільш вражаючих пам'яток узбережжя Чорного моря в Туреччині. Його назва походить від місця розташування, яке раніше було відоме як гора Мела (Mela Dağı).

Монастир Сюмела (Sümela Manastırı) - це православний монастир, присвячений Діві Марії. Також відомий серед місцевих жителів як монастир Діви Марії (Meryem Ana Manastırı), він був заснований у IV ст. н.е. як втілення мрії двох ченців Варнави та Софронія, які побудували тут невелику церкву. В період Візантійської імперії церкву Сюмела перетворили на монастир і зробили науковим та культурним центром з багатою бібліотекою.

Протягом століть монастир Сюмела (Sümela Manastırı) перебував під впливом багатьох цивілізацій. За часів Східно-римської імперії він був місцем для навчання й церемоній коронації. За часів Османської імперії монастир також набув вагомого значення. На знак поваги, Османські султани протягом багатьох років дарували монастирю різноманітні подарунки.

Розташований у районі Мачка (Maçka), монастир є місцем історичного та культурного значення. У 2000 році він був включений до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

У вересні 2015 року, через ризик обвалення скель, монастир Сюмела (Sümela Manastırı) був закритий для відвідувань. Після чотирьох років реставрації, у липні 2020 року, його двері були знову відкриті для відвідувачів. Реставраційні роботи у величному монастирі були завершені після благоустрою, вивчення та рестраврації комплексу, а також проведення геологічного й геотехнічного дослідження гірських порід.

Замок Зількале (Zilkale) у Різе (Rize)

Замок Зількале (Zilkale) є однією з найвизначніших пам'яток міста Різе (Rize). Він розташований за 15 кілометрів на південь від районного центру, на західних схилах потоку Фиртина (Fırtına Deresi). Висота кам'яного масиву, на якому був побудований замок, складає 750 метрів над рівнем моря та 100 метрів над руслом водойми. Замок складається із зовнішніх та внутрішніх мурів і внутрішньої цитаделі. Шлях із північного заходу веде до брами зовнішніх стін. Всередині є три важливі будівлі - караульне приміщення, каплиця та головна вежа. Сліди від балки та отвори на стіні свідчать про те, що раніше вежа мала чотири поверхи.

Історична в'язниця в Сінопі (Sinop)

Історична в’язниця в Сінопі (Sinop) була темою для фільмів, пісень та віршів. Її історія налічує тисячі років, і вона має особливе географічне розташування.

Замок побудували за наказом султана Іззеддіна Кейкавуса (İzzeddin Keykavus) після того, як у 1214 році місто Сіноп (Sinop) було завойоване анатолійськими сельджуками. У внутрішньому замку є 11 бастіонів. З моменту будівництва його також використовували як суднобудівний завод. Бастіони внутрішнього замку, які довгий час використовували як суднобудівні заводи, починаючи з періоду сельджуків, з 1560 року, почали слугувати як підземні в'язниці. У 1999 році історичну в'язницю в Сінопі (Sinop), яку раніше називали Алькатраз Анатолії (Alkatraz Anadolu), закрили й перетворили на музей.

Історичне "Повільне місто" (Cittaslow) в Болу (Bolu)

У Болу (Bolu), що розташоване між двома найбільшими містами Туреччини, Стамбулом (İstanbul) й Анкарою (Ankara), є два історичні місця - Гьойнюк (Göynük) та Мудурну (Мудурну). Обидва міста є членами Руху "Повільне місто” (“Cittaslow”).

Гьойнюк (Göynük) - це старе османське місто з ідеально збереженою архітектурою. Історичні традиції та культура району, місцевий одяг, фольклор і кухня існують й сьогодні. Весь житловий масив Гьойнюк знаходиться під охороною. Сусідні озера Сюннет (Sünnet) і Чубук (Çubuk) не були облаштованими та пропонують можливість втекти в незайману природу.

Мудурну (Mudurnu) славиться тим, що має 180 історичних будівель та старих будинків. Це історичне місто розташоване за 17 км на південний захід від озера Абант (Abant Gölü). Пейзаж озера зачаровує. Навколишні ліси включають сосни звичайні, європейські чорні сосни, буки, дуби, тополі, ясени, граби, верби, ялівці, ліщини та мушмули звичайні.

Будинки Сафранболу (Safranbolu Evleri) в Карабюку (Karabük)

Розташовані за 8 км на північ від центру міста Карабюк (Karabük), будинки Сафранболу (Safranbolu Evleri) з 1975 року стали заповідником й у 1994 році ввійшли до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

У XVII-XVIII ст. Сафранболу (Safranbolu) пережив період великого архітектурного розвитку. Будинки Сафранболу (Safranbolu Evleri), які оточують центр міста, налічують близько 2000 традиційних турецьких будинків. Близько 800 із цих будинків знаходяться під охороною закону.

Окрім будинків, основними визначними пам'ятками Сафранболу (Safranbolu) є замок, хамам, базари, корчми, мечеті, старий будинок уряду та унікальні цивільні архітектурні будівлі.

Хаттуса (Hattusa) в Чорумі (Çorum)

Хаттуса (Hattusa) була столицею Хетської імперії в кінці Бронзового віку.

Хаттуса (Hattusa), яка з 1986 року входить до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, знаходиться в районі Чорум (Çorum).

Хаттуса (Hattusa) стала хетською столицею у XVII ст. до н.е. Більшість руїн міста, що збереглися до наших днів, відносять до XIII ст. до н.е. У Бююккале (Büyükkale), де знаходилися царські будівлі, були виявлені залишки великого палацу з внутрішніми дворами, оточеного галереями, житловими приміщеннями, складськими приміщеннями та великим залом для прийому гостей.

З розпадом Хетської імперії, відразу після 1200 р. до н.е., Анатолійська Бронзова доба також закінчилася. Однак територія, де знаходиться місто Хаттуса (Hattusa), продовжувала бути населеною.

Поселення в Хаттусі (Hattusa) продовжувало існувати і в перський період і несе на собі сліди елліністичних, галатських, римських та візантійських поселень й укріплень.

Корабель-музей Бандирма (Bandırma Vapuru) в Самсуні (Samsun)

Корабель-музей Бандирма (Bandırma Vapuru) був османським вантажним морським судном. Він прославився своєю історичною роллю через вивезення Ататюрка, батька-засновника Турецької Республіки, зі Стамбула (İstanbul) до Самсуна (Samsun) в травні 1919 року, що ознаменувало створення турецького національного руху.

Проект, започаткований губернаторством міста Самсун (Samsun) у 1999 році, для будівництва копії корабля Бандирма, який перевозив Мустафу Кемаля Ататюрка (Mustafa Kemal Atatürk) разом з його товаришами по зброї зі Стамбула (İstanbul) до міста Самсун (Samsun), був завершений у 2001 році та офіційно відкритий у 2003 році. В результаті ландшафтного дослідження та вдосконалення, здійснених столичним муніципалітетом міста Самсун (Samsun), корабель Бандирма та Парк національної боротьби перетворили на музей під відкритим небом.

Півострів Ясон Бурну (Yason Burnu Yarımadası) та церква Ясона (Yason Kilisesi) в Орду (Ordu)

Півострів Ясон Бурну (Yason Burnu Yarımadası), який є одним із місць, які варто побачити, та який виділяється своєю природною красою, розташований на трасі Самсун-Орду (Samsun-Ordu) в районі Першембе (Perşembe). Церква, побудована в 1869 році та розташована біля моря, стала одним з найважливіших туристичних центрів міста Орду (Ordu) після того, як її відновили та облаштували, зберігши первісний вигляд, і відкрили для відвідувачів. На узбережжі Чорного моря це єдиний півострів із церквою. Тут народилася легенда про аргонавтів.

Історичні будівлі в Кастамону (Kastamonu)

Історичні будівлі в місті Кастамону (Kastamonu) були побудовані в кінці XIX ст. та в першій половині XX ст. Вони є яскравими прикладами цивільної архітектури, яка відображає життя турецького суспільства й сьогодні. Прогулятись повз будівлі можна через вузькі вулички, а іноді сходами через нерівномірність структури міста. З міркувань безпеки та географічної будови міста, будинки будували близько один до одного.

Найбільшою особливістю будівель, а особливо тих, що знаходяться в центрі міста, є те, що передній фасад кожної з них має свій індивідуальний архітектурний дизайн та естетику. Основна ідея цивільної архітектури полягає в тому, щоб на будівлю не падала тінь сусіднього будинку, а також максимально використати територію.

Ви можете відвідати відреставровані будівлі, заночувати в одній з тих, які зараз використовують як готелі, та в їх теплій атмосфері насолодитися місцевими делікатесами міста Кастамону (Kastamonu).

Музей шахтарства (Maden Müzesi) в місті Зонгулдак (Zonguldak)

Музей шахтарства (Maden Müzesi) в місті Зонгулдак (Zonguldak) був вперше відкритий у 1880-х роках. Сьогодні ця територія використовується як освітній центр. В музеї є шахта,глибиною близько одного кілометра, де є доступ до всіх гірничих установок крім підземної свердловини. Зараз на цій території, яка знаходиться зовсім недалеко від центру міста, є шахта-музей, виставковий зал та їдальня.